Значення
- (Юриспруденція) –
Звертатися до вищої інстанції, суду чи авторитету з оскарженням рішення, вимогою перегляду чи втручання; подавати апеляцію.
- (Лінгвістика) –
Посилатися на щось або когось як на джерело, підтвердження своєї думки чи дій; вдаватися до якогось авторитетного аргументу.
- (Лінгвістика) –
(У логіці та риториці) Використовувати певний тип аргументації, де твердження обґрунтовується посиланням на авторитет, традицію, емоції або маси.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я апелююся, ти апелюєшся, він апелюється, ми апелюємося, ви апелюєтеся, вони апелюються