Особа, яка подає апеляцію (скаргу) на рішення суду чи іншого органу до вищої інстанції з метою його оскарження та перегляду.
апелянт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Особа, яка подає апеляцію (скаргу) на рішення суду чи іншого органу до вищої інстанції з метою його оскарження та перегляду.
Відсутні