1. Звертатися до кого-небудь по підтримку, пораду, допомогу; посилатися на когось, щось, шукаючи підтвердження, виправдання своїм діям, думкам.
2. юр. Подавати апеляцію (у 1 знач.), оскаржувати судове рішення у вищій судовій інстанції.
Словник Української Мови
Буква
1. Звертатися до кого-небудь по підтримку, пораду, допомогу; посилатися на когось, щось, шукаючи підтвердження, виправдання своїм діям, думкам.
2. юр. Подавати апеляцію (у 1 знач.), оскаржувати судове рішення у вищій судовій інстанції.
Приклад 1:
Їх у нього небагато: — Треба вжити заходів… Треба звернутись до влади… Апелювати до громадської думки… Поширити мережу уповноважених. Він спиняється.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”