Словник Української Мови
Буква
1. Стан байдужості, бездіяльності, відсутність інтересу до навколишнього світу та власного життя; емоційна пасивність.
2. У медицині та психології — патологічний стан, що характеризується зниженням або повною втратою емоційних реакцій, вольової активності та мотивації, часто є симптомом психічних розладів або наслідком виснаження нервової системи.
Приклад 1:
А сьогодні йому на світ дивитися бридко… до всього якась апатія, ніщо не цікавить, душу — мов тошнить. Взагалі це кожен раз у нього буває після таких еротичних пригод.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Оцей песимістичний настрій, оця апатія до всього, оце taedium vitae[20] — хіба ж то все маленька ще кара?.. Дивуватимусь я хіба з того, як це ви можете шукати продажного кохання!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”