Значення
- (Історія) –
У середньовічній Західній Європі — земельне володіння, призначене для утримання неповнолітніх або молодших членів королівської (князівської) родини, яке після їх смерті поверталося до спадку.
- (Юриспруденція) –
У переносному значенні — матеріальне утримання, забезпечення, яке надається комусь, часто з державної скарбниці або від приватної особи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апанаж, р. апанажу, д. апанажеві, з. апанаж, о. апанажем, м. апанажеві, к. апанаже