Значення
- (Логіка) –
(у логіці) Позначення для непрямого доведення, що здійснюється шляхом доведення абсурдності (неможливості) протилежного твердження; доведення від супротивного.
- (Лінгвістика) –
(у риториці) Позначення для аргументу або міркування, яке спрямоване не на безпосереднє підтвердження тези, а на спростування альтернативних варіантів, тим самим непрямо підтверджуючи її вірогідність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апагогічний, р. апагогічного, д. апагогічному, з. апагогічного, о. апагогічним, м. апагогічнім, к. апагогічний