АПАДА́НА, и, ж. У давньоперській архітектурі — просторий колонний зал для парадних прийомів і церемоній, характерний для палацових комплексів епохи Ахеменідів (VI–IV ст. до н. е.).
ападана
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ападана (парадна зала) царського палацу в Сузах (вона згоріла за царювання Артаксеркса II) — майже точна копія персепольської ападани, про яку йтиметься далі. У 1972 р. в Сузах знайдено безголову кам’яну статую Дарія І, заввишки майже 2,5 м, на прямокутному постаменті.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Сама ападана височіла на кам’яній платформі. Вона являла собою велетенську квадратну залу, спроможну вмістити 10 тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: t.d. () |