Значення
-
**АНУЇТЕ́НТ**, -а, чол. рід. Особа, яка отримує ануїтет, тобто регулярні, зазвичай щорічні, грошові виплати відповідно до договору страхування, пенсійної програми або іншої фінансової угоди; одержувач ренти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ануїтент, р. ануїтента, д. ануїтентові, з. ануїтента, о. ануїтентом, м. ануїтенті, к. ануїтенте