1. У філософії та мистецтвознавстві — концептуальна категорія, що позначає принципову відмову від створення візуального образу, зображення чого-небудь, часто як художній прийом або протест проти традиційної образності.
2. У мистецтві — конкретний твір (картина, інсталяція тощо), який навмисно позбавлений звичайного зображувального елемента, акцентуючи увагу на ідеї, порожнечі, тексті або матеріалі.
3. У ширшому сенсі — будь-який об’єкт або явище, що виступає своєрідною протилежністю, запереченням або критикою звичного поняття “зображення”.