ортогенія

1. (у біології, істор.) Застаріла вчення про внутрішню, запрограмовану спрямованість еволюції живих організмів, що відбувається незалежно від впливу зовнішнього середовища.

2. (у геології) Теорія про прямолінійний, спрямований розвиток Землі та її оболонок, який відбувається за власними, внутрішніми законами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |