АНТИНОМІ́ЧНІСТЬ, -ності, жін., книжн. Властивість за значенням антиномічний; суперечливість, нездоланна внутрішня суперечність між двома положеннями, які однаково обґрунтовані в межах певної системи знань або теорії.
антиномічність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |