Антикогере́р, -а, чол. рід. 1. Радіотехнічний пристрій або схема, призначені для придушення або запобігання когеренції (злипання) частинок у детекторах, зокрема в когерерах, що використовуються в ранніх радіоприймачах.
антикогерер
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |