АНТИКОДО́Н, -а, чол., біохім. Ділянка молекули транспортної рибонуклеїнової кислоти (тРНК), що складається з трьох нуклеотидів і комплементарно взаємодіє з відповідним кодоном матричної РНК під час біосинтезу білка, забезпечуючи правильне приєднання амінокислоти до поліпептидного ланцюга.
антикодон
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |