1. Надання неживим предметам, явищам природи, тваринам або уявним сутностям (наприклад, божествам) людської зовнішності, рис характеру, мотивів поведінки або здатності мислити; уподібнення людині.
2. У мистецтві, літературі та міфології — художній прийом або світоглядна основа, що полягає в перенесенні людських властивостей на нелюдські об’єкти для їх образного осмислення або емоційного впливу.