Древослів

Словник Української Мови

лаодамант

[lɑodɑmɑnt] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    У давньогрецькій міфології — син фіванського царя Етеокла, один з епігонів, який очолив похід на Фіви після загибелі батьків.

  2. (Історія) –

    У давньогрецькій міфології — син Антенора, троянський воїн, який брав участь у обороні Трої.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лаодамант, р. лаодаманта, д. лаодамантові, з. лаодаманта, о. лаодамантом, м. лаодаманті, к. лаодаманте

Більше записів