Значення
- (Геологія) –
(геол.) Підняття пластів земної кори з великим радіусом кривизни, що утворює широку пологу складку без різкого перегину шарів; протилежність до синклізи.
- (Астрономія) –
(астрон., заст.) Точка на небесній сфері, в якій перпендикуляр до площини екліптики, проведений через світило, перетинає небесну сферу; верхня точка екліптики для даного світила.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. антекліза, р. антеклізи, д. антеклізі, з. антеклізу, о. антеклізою, м. антеклізі, к. антеклізо