АНТАГОНІЗА́ЦІЯ, ї, жін. Дія або процес за значенням антагонізувати; спричинення, загострення або посилення антагонізму, непримиренних суперечностей, ворожнечі чи протиборства між ким-, чим-небудь.
антагонізація
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |