антагоніст

АНТАГОНІ́СТ, -а, чол.

1. Той, хто перебуває в стані антагонізму, непримиренної суперечності з ким-, чим-небудь; супротивник, ворог, недруг. У літературному творі — персонаж, який активно протидіє головному героєві (протагоністові).

2. біол. Орган, речовина або мікроорганізм, що пригнічує дію іншого органа, речовини чи мікроорганізму або протидіє їм. Наприклад: м’яз-антагоніст, гормон-антагоніст.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |