ансамбль

1. Група виконавців (музикантів, співаків, танцюристів, акторів), які виступають як єдиний творчий колектив; гурт.

2. Художня узгодженість, гармонійне поєднання всіх елементів вистави, музичного твору, танцю тощо; злагодженість виконання.

3. Архітектурний або скульптурний комплекс, що становить єдине ціле за своїм задумом і стилем; гармонійне поєднання будівель, споруд, зелених насаджень тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
ПЬснь 28-я * Версал ьскіи лѣс а.—Йдеться про Версальський палац та парковий ансамбль, спорудження яких розпочалося за часів короля Людовіка 2 Коперниковски с фе р ы…— тобто геліоцентрична будова всесвіту, відкрита М. Коперником.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Фірма «Мелодія» під камуфляжною етикеткою «вокально-інструментальний ансамбль» видавала недогризки Бітлів, десь виникав на телебаченні загримований під комсомольця Кліфф Річард, навіть проколені вуха Елтона Джона мигцем з’являлися в академічних програмах «Музичного кіоску». Особисто для мене, як, напевно, і для багатьох галичан, існувало ще й радіо «Jedynka», звідки вперше прозвучали «Hotel California» та «Good Вуе, Yellow Brick Road», пізніше — Томаш Бекшінський із його ґрунтовними роковими антологіями; не можна не згадати поцінований у всьому світі польський джаз 70-х і, як на мене, абсолютно недооцінений польський рок 80-х.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: іменник (однина) |