Значення
- (Історія) –
(У палеографії) Такий, що стосується або характеризує рукопис, у якому лише один бік аркуша (звичайно внутрішній) вкритий письмом, тоді як зовнішній залишається чистим.
- (Техніка) –
(Про матеріал для письма, зокрема папірус) Призначений або придатний для письма лише з одного боку через особливості фактури поверхні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анопістографічний, р. анопістографічного, д. анопістографічному, з. анопістографічного, о. анопістографічним, м. анопістографічнім, к. анопістографічний