Значення
- (Лінгвістика) –
(у фонетиці) такий, що не є піральним; що не належить до групи звуків, які утворюються при додатковому звуженні між задньою частиною язика та м’яким піднебінням (наприклад, не є звуками типу [k], [g], [ŋ]).
- (Лінгвістика) –
(у фонології) такий, що позбавлений ознаки піральності (додаткової артикуляції, характерної для задньопіднебінних приголосних) як дистинктивної фонологічної риси.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анопіральний, р. анопірального, д. анопіральному, з. анопірального, о. анопіральним, м. анопіральнім, к. анопіральний