Анла́ут, -у, чол. Лінгв. Початкова частина слова або складу; звук чи сполучення звуків, що стоять на початку слова (на відміну від ауслауту та інлауту).
анлаут
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови