АНІ́ТЬЯ, невідм., жін. р. (санскр. अनित्य, anitya — «непостійний», «минущий»). У буддійській філософії — одна з трьох основних характеристик існування (трилакшана), що означає непостійність, мінливість та тимчасовість усього зумовленого, зокрема всіх явищ, речей та станів буття. Згідно з ученням про анітью, немає нічого сталого чи вічного, а все виникає, перебуває та зникає внаслідок дії причин і умов.
анітья
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |