Значення
-
АНІ́ТЬЯ, невідм., жін. р. (санскр. अनित्य, anitya — «непостійний», «минущий»). У буддійській філософії — одна з трьох основних характеристик існування (трилакшана), що означає непостійність, мінливість та тимчасовість усього зумовленого, зокрема всіх явищ, речей та станів буття. Згідно з ученням про анітью, немає нічого сталого чи вічного, а все виникає, перебуває та зникає внаслідок дії причин і умов.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анітья, р. анітьї, д. анітьї, з. анітью, о. анітьєю, м. анітьї, к. анітьє