АНАКО́НДА, и, жін. 1. Найбільша у світі змія родини удавів (Eunectes murinus), що поширена в тропічних лісах Південної Америки; водяний удав. Живе переважно біля водойм, добре плаває й пірнає; живиться рибою, водоплавними птахами, ссавцями.
анаконда
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А стоїть за етім якийто непонятий воврімя знак судьби, до якого ти поставився, наче до козявки, шо причепилася к пальцю, словно ма ленька анаконда. Охраннік підійшов до передостаннього ряда стелажів, на яко му був представлений асортімєнт хлібо-булочних іздєлій, озирнув ся по боках, і ловко стирив одну із маліньких булочок.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
Qa4xd7+ він жертвує фірзя, кото рого алчний Дюфрень ковтає, словно анаконда трєпєтную лань: 21. … Ke8xd7.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Частина мови: іменник (однина) |