Значення
-
Анаколуф — стилістична фігура, що полягає в граматичній неузгодженості членів речення (наприклад, порушенні відмінкового керування, узгодження в роді чи числі), яку навмисно використовують для створення експресивного ефекту, імітації усного мовлення або передачі емоційного стану мовця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анаколуф, р. анаколуфа, д. анаколуфові, з. анаколуф, о. анаколуфом, м. анаколуфі, к. анаколуфе