АНА́ХТЕМ, а, чол., заст., рідко. Те саме, що ана́хтема; прокляття, відлучення від церкви. Уживається переважно як лайливе слово або вигук.
анахтем
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
– Провчу я всіх – і буде гладко; Анахтем вічний – Турн пропав!» Зиркнув, мигнув, махнув рукою Над Тібром, чудною рікою, Всі врозтіч кораблі пішли; Як гуси, в воду поринали, Із кораблів – сирени стали І разні пісні підняли. Рутульське військо і союзне Дрижало од таких чудес; Злякалось плем’я все окружне, Мезап дав драла і Галес.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |