АНАФА́ЗА, и, жін., біол. Одна зі стадій мітозу (поділу клітинного ядра), під час якої хромосоми розходяться до протилежних полюсів клітини.
анафаза
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови