Словник Української Мови
Буква
АМПЛУА́, невідм., с.
1. Спеціалізація актора на виконанні ролей, що відповідають його сценічним даним, характерові, зовнішності. Амплуа героя-коханця.
2. перен. Певна соціальна роль, яку виконує людина в житті, колективі чи професійній діяльності; типова поведінка, функція. Потрапити в амплуа порадника.
Приклад 1:
Епопея папанінців — також, навіть виникла домашня гра з продовженням «у папанівців», де кожен мав своє прізвисько і своє амплуа відповідно до членів папанінської четвірки. Мої твори у старших класах: «Відображення революції 1905 р. у „Fata morgana“», «Образ Леніна у творчості Горького і Маяковського».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Поза тим битттям об підлогу, оперативник не мав інших засобів приводити жертву до пам’яті й до послуху, це було, здається, єдине його амплуа… III Опритомнів Андрій на стільці. Невідомо, як довго це він сидів.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 3:
Василь Юрчак (1876–1914) – український актор, неперевершений комік, блискучий у характерних ролях та трагікомічному амплуа./ 513 ÒÐÈ ÐÅÄÀÊÖ²¯ ÑÒÀÒÒ² Ñ. ×ÀÐÍÅÖÜÊÎÃÎ … Для повноти картини в справі ревіндикації46 “Украденого щас- тя” слід згадати ще подію в Збаражі47, де посол Яцко Остапчук48, що сам мав грати Гурмана, робив старання привернути йому первісний вид.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”