АМПІР, -у, чол. 1. Стиль в архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві пізнього класицизму, що виник у Франції за часів Наполеона I; вирізняється парадністю, монументальністю, використанням античних (давньоримських та давньоєгипетських) мотивів, військової символіки.
2. у знач. невідм. прикм. Те саме, що ампірний; який стосується стилю ампір, виконаний у цьому стилі (напр., стиль ампір, меблі ампір).