Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується історії, культури, мистецтва та побуту Стародавньої Греції та Стародавнього Риму; властивий цій добі.
2. Який належить до античності (епохи розквіту рабовласницьких держав Середземномор’я); створений у цю епоху або такий, що зберігся від неї.
Приклад 1:
7 Древній мудрец Эдип умирая оставляє т… в н а с л Ѣ д і е исторію Сфинк с…— Переказуючи античний міф, Сковорода подає алегоричну інтерпретацію його у відповідності з власним вченням. 8Старинный друг мой Алексѣй Соха…— Мається на увазі О. Коноровський-Соха, з яким Сковорода був у дружніх стосунках і листувався.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”