альвеолярно-зубний

1. У фонетиці та анатомії — такий, що утворюється або розташований одночасно в області альвеол (ясен) та зубів; стосується місця утворення приголосних звуків, коли язик торкається або наближається до внутрішньої поверхні верхніх зубів та альвеол одночасно (наприклад, українські звуки [д], [т], [н], [л], [ц], [с], [з]).