альвеольований

1. (у фонетиці) такий, що утворюється за участю язика, коли його кінчик або передня частина стикається з альвеолами (ясенними горбками за верхніми зубами); ясенний.

2. (у фонетиці) такий, що має додаткове піднесення спинки язика до твердого піднебіння під час вимови, що надає звуку особливого, пом’якшеного тембру; палаталізований.

Приклади:

Відсутні