алігативний

1. (у логіці та лінгвістиці) Позначає такий спосіб висловлювання, де твердження не стверджує істинності чи хибності, а лише встановлює зв’язок між об’єктами або поняттями, часто у формі рівності або тотожності (наприклад, у реченні “Це означає, що…”).

2. (у правознавстві) Стосовний до алігації, тобто до заповнення прогалин у законодавстві шляхом аналогії або посилання на норми, що регулюють подібні відносини.

Приклади:

Відсутні