алейрон

АЛЕЙРО́Н, іменник, чоловічий рід.

1. біохім. Запасний білок у вигляді дрібних зерен, що міститься в клітинах насіння деяких рослин (злакових, бобових тощо) і використовується як поживна речовина під час проростання.

2. спец. Борошно високого помелу з пшениці, що містить підвищену кількість білка та використовується в хлібопекарській або кондитерській промисловості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |