Алекситимія, -ї, ж. Психологічний стан, що характеризується утрудненням або нездатністю особи ідентифікувати, усвідомлювати та вербально описувати власні емоції та емоції інших людей, а також схильністю до конкретного, утилітарного мислення з бідністю фантазії та уяви.
алекситимія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |