алеф

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Перша літера фінікійського та давньоєврейського алфавітів, що позначала приголосний звук; також перша літера арабського алфавіту.

2. (Математика) –

   У математиці: позначення найменшого нескінченного кардинального числа (потужності зліченної множини) в теорії множин, символ ℵ.

3. (Література) –

   У літературі: назва літерально-мистецького альманаху, виданого у Львові 1909 року групою українських модерністів (М. Яцків, Б. Лепкий, В. Бірчак та ін.).

Правопис та відмінювання