Словник Української Мови
Буква
1. Мінерал, різновид гіпсу білого або сіруватого кольору, що легко піддається обробці; використовується для виготовлення скульптур, архітектурних деталей та в будівництві.
2. Будівельний матеріал — порошок, отриманий шляхом випалювання та помелу цього мінералу, який при замішуванні водою швидко твердне; застосовується для штукатурних робіт, виготовлення декоративних виробів.
Приклад 1:
Так само і тьмяність золота або мармур стін чи алебастр колон. Розглядання декотрих мозаїк потривало довше: як, приміром, Древо Матері Божої з усією, справді гебрейською, розрослістю його.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Як алебастр! То що це — „Eximia“ чи „Bourjois“?» «Це жирна пудра, куплена у доктора Бейля на площі Ринок, дорога їмосте», — уже радше поблажливим тоном відповіла Аделя.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”