Значення
-
У давньогрецькій комедії — тип хвалькуватого, самовпевненого персонажа, який вдає з себе значно більше, ніж є насправді, і часто стає об’єктом глузування та викриття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. алазони, р. алазонів, д. алазонам, з. алазонів, о. алазонами, м. алазонах, к. алазони