1. У давньогрецькій комедії — тип хвалькуватого, самовпевненого персонажа, який вдає з себе значно більше, ніж є насправді, і часто стає об’єктом глузування та викриття.
алазони
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (множина) |
Словник Української Мови
Буква
1. У давньогрецькій комедії — тип хвалькуватого, самовпевненого персонажа, який вдає з себе значно більше, ніж є насправді, і часто стає об’єктом глузування та викриття.
Відсутні