алазони

1. У давньогрецькій комедії — тип хвалькуватого, самовпевненого персонажа, який вдає з себе значно більше, ніж є насправді, і часто стає об’єктом глузування та викриття.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |