акцептація

АКЦЕПТА́ЦІЯ, ї, жін.

1. фін. Те саме, що акце́пт; згода на оплату грошових, товарних або розрахункових документів. Акцептація векселя відбувається шляхом підпису платника на його лицьовому боці.

2. спец. Прийняття пропозиції, умов, замовлення тощо; підтвердження згоди на укладення угоди. Акцептація оферти є завершальним етапом укладання договору.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |