анда

АНДА, невідм., жін. рід. 1. У міфології деяких народів (зокрема, андських індіанців): божество, дух або персоніфікована сила, пов’язана з природними явищами, родючістю чи горами.

2. Спец. У геології та географії: скорочена назва Андської гірської системи (вживається переважно у складених термінах, як-от «Анда-Схід»).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |