акцепт

АКЦЕ́ПТ, -у, чол.

1. фін. Згода однієї зі сторін (платника, банку) на оплату грошових, товарних або розрахункових документів (векселів, чеків, рахунків тощо), оформлена у вигляді відповідного напису на документі.

2. лінгв. Те саме, що на́голос; спосіб виділення складу в слові за допомогою сили голосу, висоти тону або довготи звучання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Òåîð³ÿ ³ ïðàêòèêà ì³æíàðîäíèõ åêîíîì³÷íèõ â³äíîñèí 132 акцептно)рамбурсний кредит (акцепт векселя банком за умови отри) мання гарантії з нього з боку іноземного банку, що обслуговує імпор) тера); пряме банківське кредитування іноземних покупців; кредитні лінії (для своїх іноземних позичальників на оплату зовнішньоторго) вельних угод, різновидом кредитної лінії є поновлення ролловерної лінії, яка широко використовується на ринку євровалют); факторинг (експортер, що продав товар на умовах кредиту, отримує від факто) рингової компанії ряд послуг у вигляді вилучення заборгованості, об) ліку експортних тратт, здійснення контролю); лізинг (передача юри) дичного права власності споживачеві товарів); компенсаційні угоди (довготерміновий кредит на базі взаємних поставок товарів на одна) кову вартість); страхування мультинаціональних контрактів (включає величезні суми, які спільно страхуються комерційними банками і на) ціональними страховими компаніями експортного кредитування). Однією з різновидів кредитних відносин є міжнародний кредит, який поділяється на приватний, державний та приватно)державний.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”

Частина мови: іменник (однина) |