Значення
-
АКЦЕ́НТ, -у, чол.
-
1. Наголос у слові, а також знак наголосу на письмі.
-
2. Особливості вимови, властиві мовцеві, що не є носієм мови; сукупність фонетичних відхилень від літературної норми, зумовлених впливом рідної мови або діалекту. Говорити з південним акцентом.
-
3. перен. Підкреслення, виділення певної думки, ідеї, аспекту в мовленні, тексті або діяльності. Зробити акцент на головному.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. акцент, р. акценту, д. акцентові, з. акцент, о. акцентом, м. акценті, к. акценте