Вигук, що вживається для привернення уваги, окликання кого-небудь, перегукування з кимсь на відстані, а також як відповідь на таке окликання.
агов
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Агов, хлопцi! Поймiте його i водворiте у ратушу i присовокупiте нозi його до клади, бо сам сознанiє учинив, що видiв i осязав живого чорта; убо вiн є колдун, чаклун; воутрiє iзбию киями сього грiшника.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 2:
— Агов, земляче! Може, б ти мені купив махорки, га?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 3:
Андрiй пiдскакує до телефону, бере трубку i — — Агов! Мура з апломбом: — Не агов, а альо!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: t.d. () |