агов

Вигук, що вживається для привернення уваги, окликання кого-небудь, перегукування з кимсь на відстані, а також як відповідь на таке окликання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Агов, хлоп­цi! Пой­мi­те йо­го i вод­во­рi­те у ра­ту­шу i при­со­во­ку­пi­те но­зi йо­го до кла­ди, бо сам соз­на­нiє учи­нив, що ви­дiв i ося­зав жи­во­го чор­та; убо вiн є кол­дун, чак­лун; во­ут­рiє iз­бию ки­ями сього грiш­ни­ка.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 2:
Агов, земляче! Може, б ти мені купив махорки, га?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 3:
Андрiй пiдскакує до телефону, бере трубку i — — Агов! Мура з апломбом: — Не агов, а альо!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: t.d. () |