АГЛЮТИНАТИ́ВНІСТЬ, -ності, жін. Властивість за значенням аглютинативний; здатність мови утворювати граматичні форми та похідні слова шляхом послідовного приєднання до незмінного кореня (основи) однозначних, стандартних афіксів, кожен з яких виражає лише одне граматичне значення. Характерна для тюркських, фінно-угорських, банту та деяких інших мов.
аглютинативність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |