агарянин

АГАРЯ́НИН, -а, чол. рід.

1. заст., іст. Назва кочових арабських племен, що, за біблійною легендою, походять від Агарі (наложниці Авраама); у широкому вжитку — мусульманин, турок, представник ісламського світу (переважно в українській козацькій та літописній традиції).

2. перен., рідко. Ворог, чужинець, невірний (у релігійному або етнічному контексті).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |