АГАРЯ́НИ, ів, мн. (одн. агаря́нин, а, ч.; агаря́нка, и, ж.). Застаріла, переважно книжна назва мусульманських народів, зокрема турків-османів, що походить від біблійного імені Агар (наложниці Авраама, матері Ізмаїла, якого вважають прабатьком арабів). Уживалося в історичному контексті для позначення ворожих християнському світу кочових та осілих мусульманських племен, особливо в період середньовіччя та козацької доби.
агаряни
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |