АДЖИ́ВІКА, и, жін. 1. Давньоіндійське релігійно-філософське вчення (III ст. до н. е. — IV ст. н. е.), що заперечувало закон карми та визнавало фаталістичну зумовленість усіх явищ і дій.
2. Одна з неортодоксальних шкіл (настіка) індійської філософії, що проповідувала аскетизм та суворий детермінізм.