АД’ЮТАНТ, -а, чол. 1. Офіцер, який перебуває при військовому начальнику для виконання службових доручень і ведення діловодства.
2. У деяких арміях — військове звання молодшого офіцерського складу.
ад’ютант
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У стіні затукало жваво сигнал «Увага» і почало бадьоро й шпарко вибивати: «Ад’ютант командарма Дубового. Хто ви?» Андрій поставив Давида на варті біля дверей, щоб наглядач не накрив, а тоді так само шпарко вистукав своє ім’я.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
IV Ад’ютант казав правду. Астрономічна цифра виявилася зовсім не божевільною фантазією, а божевільною дійсністю.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |