Значення
- (Історія) –
(істор.) Студент, який відвідує лекції в навчальному закладі, але не складав іспитів або не був зарахований до складу студентів офіційно; вільний слухач.
- (Історія) –
(істор., військ.) Молодший офіцерський чин (XII класу) в артилерії Російської імперії за часів Петра I, а також урядовець для виконання доручень при колегіях.
- (Лінгвістика) –
(заст.) Той, хто уважно слухає; слухач.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. адитор, р. адитора, д. адиторові, з. адитор, о. адитором, м. адиторі, к. адиторе