Значення
- (Архітектура) –
У давньогрецькій архітектурі — найвіддаленіша, закрита частина храму, розташована за наосом (основним приміщенням), куди мав право входити лише обмежений коло жерців для зберігання священних реліквій або здійснення таємних обрядів.
- (Мистецтво) –
У театрі та музиці — приміщення з чудовою акустикою, призначене для звукозапису, репетицій або прослуховування музики.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. адитон, р. адитону, д. адитонові, з. адитон, о. адитоном, м. адитоні, к. адитоне